recaptcha Книготека онлайн recaptcha

Вхід

реєстрація

Допомога

Ел. скринька

Туман

Автор:

Lesvaldman

Жанр:

Наукова фантастика

Формат:

Новела

Сторінок:

2

Рейтинг:

3.25/5 (голосів:4)

Переглядів:

84

Рік:

2022

Серія:

Фантастика (№1)

Завантажити

Опис

Написано на реальних фактах.

Туман
( на межі реальності)
...Почуваючи себе вкрай стомленим, уже години зо дві блукав по полю і по під лісом, марно намагаючись не те щоб побачити якусь дичину, а навіть зрозуміти, де знаходився, - вранішній туман був настільки густим, що за п'ять метрів від себе вже нічогісінько не було видно. Не маючи більше сил іти далі, присів під якимось кущем, рушницю поклав поруч, а далі... нічого зрозуміти не міг: чи то був сон, чи реальність, яка захоплювала і лякала водночас.
...Під горою, біля ставка, стояв будинок; по серед ставка з чистою водою плавали лебеді... підійшов до будинку і відкрив двері. Кухня була зроблена з дубу, вітальня з червоного дерева; на стінах скрізь висіла зброя – сучасна і старовинна; скрізь: і на стінах, і на підлозі висіли і лежали шкіри ведмедів, тигрів. На столі в кухні стояла пляшка вина, у кришталевому посуді – виноград, ананаси, цукерки; посеред столу на аркуші А4 була записка, написано каліграфічним почерком, зміст якої був коротким і зрозумілим: "Відпочинь: їж, пий і ні в чому собі не відмовляй" не знав, чи брати щось зі столу, чи утриматися, але цікавість взяла своє: у кришталевий келих налив вина. Вразив не лише смак, а й запах – те, що знавці називають букетом. Зробивши кілька маленьких ковтків, чомусь подумав – вже в котре, - що не варто йти ні на полювання, ні по гриби, коли такий густющий туман, бо... блукатимеш – про це часто нагадувала йому дружина, а він слухав і, як більшість чоловіків, робив все навпаки. І саме після цих кількох ковтків вина пригадав, як колись читав в якомусь журналі, що саме під час туману найчастіше безслідно зникають люди.
...Раптом навпроти нього як грім серед ясного неба постав незнайомець: на східному обличчі чітко виділялися маленькі чорні очі, які, здавалося, пропікали наскрізь; весь одяг був сріблястого кольору. Якусь мить вони дивилися один на одного і, нарешті, незнайомець почав говорити:
- Я прибулець з планети X. Ми набагато випередили вас в інтелекті: ніколи не хворіємо; доживши до п'ятисот років, розчиняємося. Наше тіло не тлінне, а про наші душі, як і про ваші, потім турбується Той, хто все вміє, може і знає. Ми ніяк не можемо зрозуміти вас: ви розщеплюєте атом, клонуєте людину, а не можете знайти ліки не те щоб від СНІДу, а навіть від цукрового діабету. Аби вдосконалюватись, ми посилаємо своїх людей на різні планети. Земля – не виняток, та й ви вже, певна річ, зрозуміли, що літаючи тарілки – то не казка сірої кобили, а реальність. Для своїх дослідів ми іноді забираємо для себе людей із Землі: одних залишаємо в себе інших повертаємо – вони потім доживають віку у ваших психіатричних лікарнях. Зробивши не одну сотню дослідів, ми прийшли до невтішного висновку: в мозку землян закладена якась хижацька суть, і в гонитві за збагаченням ви не зупиняєтесь ні перед чим: вбивства, пограбування – це для вас норма. Крім цього у вас відсутня гармонія із Всесвітом, тому ми зрозуміли нарешті: ви настільки деградували, що ні про яке очищення ваших душ не йдеться. Ми поки що міркуємо над тим, як ліквідувати вас аби ви дотла не знищили планету, створену Творцем. Тобі має бути знайомою непрописна істина: за все в житті треба платити, а в нас уже не вистачає терпіння чекати, доки ви перегризете один одному горло. Не дивуйся, що зникають ваші люди найчастіше в тумані; не дивуйся, що, прокинувшись, ті не побачиш туману і в тебе болітиме голова, а будинок під горою біля ставка, щедро накритий стіл, добре вино і все, що було перед тобою – міраж, марево, фата моргана, яке приходить до вас іноді уві сні. Саме в тумані нам найкраще непоміченими забрати когось з вас до себе або, як було з тобою, провести досліди на Землі.
...Прокинувшись під молодим кущем глоду, спочатку не міг нічого зрозуміти – дуже боліла голова. Згадав, як довго блукав у тумані, а потім, знесилений заснув. Пригадав, що бачив уві сні, і не знав, чи то був сон чи реальність, чи то від того, що вечорами часто дивиться "Надзвичайні новини", під час яких диктор зледенілим голосом часто нагадує: "навіть не думайте перемикати - все резонансніше ще по переду".
...Підвівся, обтрусився, повісив на плече рушницю. Туман розвіявся... світило сонце... на обрії виднівся ліс, а над ним, швидко набираючи висоту віддалявся НЛО – настільки швидко, що незабаром перетворився в ледь помітну цяточку, а потім зник.
...Холодний піт рясно вкривав чоло; дуже боліла голова; похитуючи, він побрів полем.

Оцініть твір та напишіть відгук

Ваш коментар

^

«Книга - велика річ, якщо людина вміє нею користуватися» О.О. Блок