recaptcha Книготека онлайн recaptcha

Вхід

реєстрація

Допомога

Ел. скринька

СКАРБИ МУДРОГО ЛІСУ

Автор:

Діана

Жанр:

Казка Дитячий Фентезі

Формат:

Новела

Сторінок:

5

Рейтинг:

4.2/5 (голосів:5)

Переглядів:

70

Рік:

2022

Завантажити

СКАРБИ МУДРОГО ЛІСУ
Є багато скарбів на землі. Але найголовніші, найцінніші зберігаються у Мудрого лісу. Ніхто не знає звідки вони взялися, навіщо сховав Мудрий ліс їх у своїх нетрях, та що вже там, мало хто взагалі знає про існування цих дивовижних скарбів.
Перший скарб – Прекрасні вірші. Сховав їх Мудрий ліс дуже високо. Багато хто намагався заволодіти цими віршами. Тисячі славних лицарів долали величезні відстані, аби знайти Прекрасні вірші та піднести в дар своїй принцесі. Щойно черговий сміливець пускався в далеку дорогу – всі зірки відразу ж падали. Кружляли вони над Мудрим лісом, доки важкі гілки розганяли вітер, а потім – зникали в невеликому льняному мішечку, зітканому Матір'ю землею.
Мудрий ліс був не такий простий, як здавалося, сплутав він усі свої доріжки, перекрив їх струмками, повалив важкі колоди, заплутав гілки, щоб уберегти Прекрасні вірші. І як би майстерно не орудували лицарі мечами, хоч як намагалися подолати густу хащу, ніхто так і зміг відшукати Прекрасні вірші.
Другий скарб був дуже цінним для Мудрого лісу. Це були Таємничі легенди. Сховав він їх глибоко, в самому своєму корінні. Всі вчені та всі королі світу боролися за них. Кожен хотів опанувати їх. Пускали в хід вчені різні хитрощі, будували механізми, винаходили нові прилади. Королі посилали своїх вірних слуг, щоб розкопати, дістати Таємничі легенди. Але Мудрий ліс надійно обвивав їх ціпкими рослинами, покривав товстим шаром моху, засипав снігом непрохідним, листям густим.
Третім скарбом були Чарівні казки. Дорогими вони були для Мудрого лісу. Любив він їх усією душею, плекав, ніжно виховував. А коли дуже сильно любиш, потрібно вміти відпускати. Знав він, що Чарівним казкам стало вже тісно в лісі, і подарував їх людям. Розніс легкий вітер по всій землі казку Мудрого лісу. У кожному будиночку запалав вогник Чарівних казок, подарував мільйони усмішок, прокотився світом щирий дитячий сміх. Але неправильно скористалися люди Чарівними казками, не так витлумачили їх, забули доброту Мудрого лісу, не оцінили його важливості.
Рубали ліс люди, будували собі хороми казкові з нього, посадили на ланцюги вовків і ведмедів, у клітку загнали білочок і пташок, бавилися і розповідали хибні казки своїм дітям.
Мудрий ліс тільки сумував, засмучувався, тужив за своїми Чарівними казками, журився день за днем, слабшав ліс з кожним ударом сокири людської, здався мудрий ліс, не мав сил більше.
А звірі та птахи приручені – не здавались, не мирилися вони з таким кінцем, не підкорялися, на втіху людям вистав не влаштовували. Благали мешканці лісові Матір-землю надати сили Мудрому лісу, просили вітер нашіптувати лісу, що борються вони всіма силами і просять ліс боротися. Звали на допомогу зірки, місяць, сонце.
Ніч настала темна, заблимали зірки щосили, опустився місяць низько-низько, повіяв вітер, закрутив листя навколо лісу, земля затремтіла.
- Вставай, Мудрий ліс, поверни своє, пробуди кожну гілочку, скажи, що це ти щодня даруєш їм новий ковток життя, скажи, що ти є життя. Прокинься і наведи порядок, притули звірів, сховай Чарівну казку назад.
Повстав Мудрий ліс, захиталося кожне деревце, піднялася буря темна, сховалися зірочки, сховався місяць за хмарами грізними, дунув вітер люто. Попадали навколо будинків усі огорожі, паркани, що зробили люди з дерева лісового. Завалилися дерев'яні хороми, розбіглися звірі, птахи вільно крила розкрили, закружляли люди в повітрі. Заревів Мудрий ліс:
– Кожне моє деревце служить вам віками, птахи мої співають для вас, кожна маленька комашка працює для вас, усі витоки, усі річки, кущі, ягоди, гриби – для вас люди. Не бачите ви цього життя таємничого лісового, не знаєте наших мук та печалі наші. Не просто так ми стоїмо на цій землі. Цінуєте люди, цінуйте!
Легке літнє проміння сонно потяглося на землю. Багато років минуло з тієї першої розмови людей та Мудрого лісу. Тепер приходять діти і збирають гербарій, дзвінко сміються, а вітер розносить їх сміх, на втіху Мудрому лісові. Збирають сім'ями гриби, приносять додому смачні лісові горішки, варять варення із соковитих лісових ягід. Так само живуть три скарби в лісі. Але ніхто більше їх не шукає, ніхто не турбує Мудрий ліс. Шумить він, і виглядають з нього Прекрасні вірші, і манять у ліс усіх, у кого добре серце, підморгують Таємничі легенди всім шукачам пригод, і Чарівні казки дарують чудеса всім, хто в них вірить, усім, у кого б'ються дитячі серця. І житиме людина, поки живе і дихає душа Мудрого лісу.

Оцініть твір та напишіть відгук

Ваш коментар

^

«Книга - велика річ, якщо людина вміє нею користуватися» О.О. Блок