Відчайдушний у помсті
Автор: |
Sevelia |
Жанр: |
Драма Психологія Роздуми |
Формат: |
Вірш |
Сторінок: |
2 |
Рейтинг: |
3/5 (голосів:3) |
Переглядів: |
63 |
Рік: |
2022 |
Завантажити
|
Опис
Я тут аби спинити, але хто ж чує слова, коли мозок сприймає лише емоції.
Ми будем серед лиха і смерті
Тримати чужі руки і давати надію
Посмішкою зрадливою,
Бо в думках наших правда
Цей останній спочинок ми принесли.
Кричи, хоч охрипни навіки
Ніхто з людей не обернеться
Хоч ти тут є, а не мариш серед ночі у ліжку,
Бо навіть маючи вуха і слух, ніхто не почує.
Мій милий компаньйон,
Чому не дивишся на долю?
Тепер і ти глухий, сліпий
До чужого горя.
Чи не бачиш ти іронію у смерті?
Ти несеш її, як колись тобі принесла доля
І мить вагань для тебе, то пусті слова
Як та обіцянка, яку колись подарували тобі.
Не відчуй у словах моїх докір,
Смерть за смерть, око за око,
Просто помста у твоїх руках — пожежа,
Дивись не згори у ній сам.
Може колись, у морі чужої крові
Ти не помітиш власної з горла,
Бо де є помста, там є і зрада,
Дивись не помри від чужої руки.
Багато хто думав, що грає з ляльками,
Їх життя, їхня смерть у його руках,
Помилка найбільша з усіх, що я знаю,
Вона кінчається там,
Де кінчається лезо ножа.
Але не треба мати страх від злих думок,
Я не хочу твоєї смерті швидкої,
Але довгого і щасливого життя,
Хоч твої руки по лікоть у крові.
О мій милий компаньйон,
Передвісник смерті.
Ти не дивись так засмучено,
Бо знав, що я давно забута ілюзія.
Помста, обман, біль та насилля,
З усього цього народжена аби спинити
О, мій Передвісник смерті
Твоя доля — чужий біль
І я лиш сходинка життя,
Де ти переможець.
І хай буде твій мир вічним,
До поки мій хаос тебе, Передвісник,
Не пожере…
Навіть тебе…
Оцініть твір та напишіть відгук