recaptcha Книготека онлайн recaptcha

Вхід

реєстрація

Допомога

Ел. скринька

Нолі Сон

Автор:

Andre

Жанр:

Фантастика Фентезі Містика

Формат:

Оповідання

Сторінок:

17

Рейтинг:

4/5 (голосів:5)

Переглядів:

49

Рік:

2021

Завантажити

Опис

Нолі Сон

Нолі Сон
(сценарій)
Дійові особи :
Гоца – вантажник аптечних складів, чорнявий з білим пасмом волосся, вік: 22.
Карі – студентка-психологиня, темноволоса, зеленоока, веганка, вік: 20.
Хіта – студент-фізмату, носить бакенбарди та зачіску 3-ку,вік: 18.
Остап – перукар у барбер-шопі, скептик по житті, вік: 25.
Настя – старшокласниця, живе з мамою(батько загинув у п’яній бійці), неоготеса, вік: 16.
Нолі Сон – помічник бібліотекаря, багато читає та фантазує; має дві себе, старшу і молодшу, які живуть кожна рівноцінним життям, ніби сестри близнючки; вік по паспорту: 19; (Нолі Сон юн.- вік: 16, Нолі Сон ст. – вік: 22).
Дія І .
На сцені Гоца перед умивальником. Відкриває кран.
Вода тече …(сміється) Бачиш за вікнами дрімає жовтень, а з ним усе довкілля… Твоє, моє …, наше ..., їхнє …, інше …, паралельне, … перпендикулярне. … і те, яке нам до Болю знайоме …
Гоца закриває воду, прожектор світла іде за ним. Гоца підходить до газової плити. Сірниками з полички запалює камфорку.
Вогонь!!! Вогонь!!! … як там, … тепло долонь … Бачить радіо приймач, перемикає радіохвилі.
… але ніхто, як я не цілував твої долоні … Чули, Колос, Фіолет? Ніби ніц надзвичайного, але до поки вогонь у нашому серці, він зуміє через долоні зцілити будь кого, і будь коли. … навіть (дістає цигарку і закурєю, глибока затяжка, видих), навіть у жовтні …
1.
Дія ІІ .
Карі сидить у кафе за столиком. Перед нею філіжанка допіо і півтора вишневих круасани . Інтенсивно листає свій нотатнику пошуках необхідної інформації. - Відстані. Ось воно … (бере олівець і щось дописує у нотатнику)
Розчинені, тривкі та на пів тривкі. Ті, яким підвладні ми, і ті, якими ми в змозі керувати …
У кафе заходить Гоца, Карі його не помічає записуючи щось у нотатник.
Гоца: - Hello! Maine Libe! – гукає Гоца наблизившись у притул до столика Карі і продовжив, - Знову свої філософії розводиш? – і пильно вдивляючись у погляд колежанки очікуючи відповіді, наче не помітно бере ще не накусаний круасан і відкусивши добрий кусень кладе його на місце.
Карі: - О, привіт. Та нічого, саме розібралась, з перевертами вчорашнього дослідження.
Гоца: - Ага …(багатозначно) І шо багато вчора було?(під час цих слів всідається навпроти і робить закличний жест до офіціантки)
Карі: - Троє. (закриває і кладе на бік нотатник) … троє, але таких тру, що ще тре добре постаратись, аби знайти їм подібних …
Гоца: - Ну та й вже добре. Як то кажуть, що за ліс без грибів … (посміхається і в цей момент підходить офіціантка, Гоца тицьнув пальцем у меню скупо
вимовивши: - Це і це. Пліз:)
- То що сьогоднішній кабернешник у силі? Я вже майже усе приготував. (знову посміхається)
Карі: (допиваючи одним ковтком рештки кави) – Так. Гадаю, що неочікуванчиків не буде. 19:19? Якщо я не помиляюсь?
Гоца: - Вірно панночко. Раді будемо вас вітати у своїх скромних квадратних метрах … (Гоца дістає цигарку, закурює)
Карі: - Тоді до вечора. (мовила швидко запаковуючи нотатник і олівець у наплічну сумку) … якби раптом що, то дзвони. … мушу бігти …
Гоца: - Ок мала. Тримайся. (робить глибоку затяжку). Затемнення.
Дія ІІІ .
Хіта лежить серед трав з прозорим поглядом вдивляючись у небо.
- … кожна мить, кожна частинка часу є ми … Ми – це і є мить. Тривка, різна і безмежна. … від коли перший ковток повітря увірвався у легені і змусив нас кричати від Болю та жаху не розуміння того, що діється … і … і до останнього. … крайнього подиху-вдиху, о після якого буде лише тлінна плоть, а те, що ми звемо душею, стоятиме осторонь … Можливо над, а може з права, чи з ліва і тішитиметься … Радітиме, тому що в решті решт її корект із цією реальністю завершено.
… а потім, … потім буде потім …
(починається дощ, звуки падіння крапель) Хіта присідає, підіймається, дивиться довкола повільно ходячи туди й сюди.
Тихо. … я маю це почути … і навіть побачити … Хіта знову заземляється і лягає у трави. Куліса.
Дія ІV .
Хата Гоца. Вітальня. На килимі сидять: Гоца, Карі, Хіта, сестри Нолі Сон та Остап. Скрізь запалені сандалові благовоння, по центру на підлозі графин з каферне, а біля кожного з присутніх склянки різного рівня наповненості і одна велика попільничка.
Нолі Сон ст.: - … може воно було того і не варте, але все ж знаєте, як воно буває. Щойно світло, тепло, гармонія лиш окрайцем торкнеться тебе, одразу ж хочеться вірити, що це на довго …
Гоца: - Ну ти теж даєш. … знаєш же, що це лише міражі. Тимчасова облуда, що спадає на свідомість і видається реальністю. … а потім хлоп і усе. … усього цього нема. … Карі, ну хоч ти поясни їй …
(Гоца допиває вино у склянці і наливає собі, потім усім іншим, чекаючи репліки Карі)
Карі: (спокійно та виважено зробивши ковтень вина і показуючи Хіті, який курить щоб і її пригости цигаркою. прикурює)
Тут загалом усе так. Але завше є момент відносності. Елемент відносності. Елемент не до
правдивості. Як би там не було, ми у будь якому

випадку, все ж маємо шанс усе змінити. … бути і робити те і там, де самі того бажаємо. … тільки, завжди є оце “але”. … бо ж насправді, ми досить часто, якщо бути чесними, то майже завжди, відокремлюємо себе. Відмежовуємо від того істинного, у якому прагнемо бути. … а сприймаємо і свідомонесвідомо обираємо, той звичний, плинний варіант подій, який приходить сам по собі, не вимагаючий від нас здійснення самого вибору. Бо він вже, ну вибір, псевдо вибір, існує вже заздалегідь викришталеним. Лишень існуй собі і чекай від нього сюрпризів.
Остап: - Я шось не доганяю … Ви мене шось геть заплутали. А як тоді вїхати, що є правда, а що плиннонаслідкове?
(сестри Нолі Сон, Карі та Гоца посміхаються у відповідь. Хіта докуривши бере слово)
Хіта: - Бро, все банально просто. Відчуття, ось твоя відповідь. Якщо ти відчув темряву і впустив її у себе, свідомо, значить – то твій вибір. Якщо ж ти навіть не зауважив, як вона настала, але вона всюди суща і безповоротно стала твоїм повсякденням – значить вона вибрала тебе, замість тебе. … і так з усім: світлом, темрявою, теплом, холодом, коханням, ненавистю … Ну ти поняв?
Нолі Сон юн.: - Та ну вас. Наливайте винце. Шось всіх дуже вже на розумничків пробиває. … ми все ж на
кабернешник зібрались, чи на засідання на пів кровних
5. філософів? Гайда, бо за тими балачками і осінь промине …
(Нолі Сон юн. Щедро зареготала, грайливо шмигнула пасмо волосся назад. Тим часом Гоца вже поновлював вино у склянках)
Гоца: - За жовтень! За цей наш з Вами незабутній жовтень!!!
(усі присутні у різноголоссі гукають: - за жовтень! Ура! За жовтень!)
Дія V .
Настя йде по корпусу університету, біля деканату викладачі чекають на термінову нараду. Вітається. Настя: - Добрий день. … добрий день. Добрий день …
(фоном звучить пісня Гоня – Добрий день) Настя доходить до дверей лекторія, відчиняє двері і у цю ж мить роздається гучний грім, наче вибух. Миттєве затемнення.
Дія VI .
Подвір’я біля будинку-особняку. Мама порається на грядці, поруч камінцями бавиться маленька Нолі Сон(5ть рочків).
Нолі Сон: - Мамо, а що таке щастя?
Мама: - Дуже хорошее запитання, доню. Щастя, це коли людина уміє тішитись тим, що має і знає й розуміє чого хоче у цьому житті …
Нолі Сон: - Тобто? ЯК це? У цьому житті? … а що буває ще інше? (здивовано) 6.
Мама: - Так, люба моя. (ніжно гладить дитя по голівці) … їх безліч, але щастя все ж одне …
Нолі Сон: - Тоді, тоді … Я тішуся, що маю маму, тата, бабусів, дідусів і точно розумію і знаю чого хочу.
Мама: - Чого ж сонечко ти хочеш?
Нолі Сон: - Я хочу миру на усій землі. І ще, і ще я хочу, дуже хочу морозива з горішками та шоколадом … Мама посміхаючись, обіймає доню, пригортає до себе.
Мама: - Добре доню. Це просто прекрасно, що ти щаслива. … зараз я дополю бурянчик і ми підемо по твоє щастя, по морозиво з горішками та шоколадом
Нолі Сон: - Ура, ура!!! Я буду щаслива …
(Нолі Сон цілує маму у щоку)
Дія VII .
Ніч, дах багатоповерхівки. Карі та Хіта.
Хіта: - Я навіть і не здогадувався, що усе це завершиться сааме так. … я дуже тішуся, що ти є тут поряд. Зараз, сааме у цю хвилину … (ніжно бере Карі за долоню)
Карі: - … я знаю. … і ще я знаю, що цього не достатньо ні тобі, ні мені, ні всесвіту. … у нас не так багато часу, як здається на перший погляд, але за те безліч варіантів того, що буде далі і як усе це завершиться …
Хіта не відпускаючи руки Карі похитав заперечно головою і промовив дивлячись Карі просто у очі.
7.
Хіта: - Ми тут, ми зараз. І це є справжні ми. Це мабуть найкраще, що могло статись. … це те, не звідане, не передбачуване, яке ми обираємо інтуїтивно. Як я хочу, щоб ми були й надалі. На стільки ж вірними одне одному, на стільки ж відкриті і щирі …
(тривкий пристрасний поцілунок)
Дія VIII .
Настя у невіданні. Темрява, прожектор освітлює лише її. Дівча сидить дрижачи і обіймаючи руками коліна. Настя: - Чому це все не минає? Ця темрява зїдає мене з середини і сили, що миті зникають. … я так більше не можу!!! Боже, за що воно мені?!? У весь цей Біль дким гноєм отруює серце і душу. І що раз я чую,ось ... , ще трохи … І мені вже буде не сила боротись … … …
(звук грому)
Настя: - досить!!! Я благаю, заклинаю!!!
Схаменітся!!! Ааааааааа! (починає плакати) Звучить пісня Guns N Roses - November Rain.
Настя: (крізь сльози) – Навіщо?!?
Музика зупиняється, вмикається стратоскоп і кольорове світло бігає туди сюди. Пауза. Настя далі плаче. Один прожектор на неї, інший освітлює Гоца. Довкола темрява.
Гоца: (монотонним впевненим голосом) – Ти ж знаєш, що усе це не справжнє. У тобі ще є світло. … торкнись свого серця подихом і відчуй його у собі і себе разом з ним, з своїм внутрішнім світом … просто відчуй …
8.

Дія IX .
Ранок, на дворі дощ. Гоца перший клієнт у кафе. Цілеспрямовано сідає за улюблений столик, перед тим повішавши мокрого плаща на вішак і діставши з кишені сигарети та запальничку. Офіціант підніс меню, неспішно.
Офіціант: - Доброго дня. Можливо готові одразу замовити …
Гоца:(лупить запальничкою об стіл, не може прикурити) – Трутки мені і поміцнішої … (запальничка запрацював, закурив, трохи заспокоївся) … подвійне американо з лимоном та м’ятою, сливовий штрудель і
200, ні 300 грам гранатівки …
Офіціант наляканий такою поведінкою першого клієнта, швидко пішов виконувати замовлення. Гоца дістає з задньої кишені штанів листок з якимись написами і обгризеного олівця. Зробив міцну затяжку сигаретою. І ніби прокручуєчи в голові, в голос каже цифри записуючи їх на клаптику. Гоца: - 011-74-41-147 …
У цей час в заклад прийшов Хіта, помітив Гоца і попрямував до його столика. Хіта: - Здоровенькі були …(бадьоро)
Гоца:(підвівши погляд) – То ж бо й воно, що було … Присідай, зараз бухельце принесуть …
Хіта: - Шось ти Гоца сам не свій. Шось трапилось? А до речі Карі ше не прийшла?
Гоца: - Як бачиш … Та сталось. … чи думаєш мені то по кайфу з кислою мар мизою швендяти з поза ранку під дощем?
Офіціант приніс Гоцине замовлення, Хіта випередивши його виголосив: - І мені штруделя збацай і американо, але з молоком та дві цукру. Ну і склянку… Хіта теж запалив, офіціанти миттю приніс склянку і Гоца одразу ж налив по повній.
Гоца: - А тебе якого біса у таку погоду сюди занесло? І звідкіля знаєш, що Карі має бути?
Хіта:(зроби малий ковтокгранатівки) – Ми вчора,
бачились і Карі казала, що було б добре, щоб я сьогодні теж прийшов …
Гоца: -А біс з ним. Хоч є з ким бахнути …
Гоца жестом показав Хіті, що треба цокнутися склянками. Цокнулись. У кафе зайшла Карі.
Гоца: - Бадьорого ранечку вам паннусю… Діждали. … ше як бачите ми навіть тверезі. (сміх)
Карі: - І тобі привіт. Гоца ти певно не з тої ноги став?
Під час слів Карі знімає з себе шалик та куртку, присідає біля Хіти. Ліпить йому легкий чмок у щоку і персональне на пів шепотливе – привіт.
Гоца: - То шо голубчики мені починати балачку, чи ви стартанете? (одним ковтком допиває наливку і одразу ж поновлює)
Офіціант приніс замовлення Хіти. Карі одразу ж замовила.
Карі: - Мате і Наполеон, будь ласка.
Гоца:(заходиться сміхом) – Ну розвеселила!!! Мате і Наполеон!!! Індіанський Наполеон! А може справді такий був?!?
Хіта: - Гоца, схаменись …
Гоца: - Та всьо, всьо збиваюсь. Давайте серйозно … З вами то вже, все зрозуміло. Тішуся за обох. А в мене історія по цікавіша буде. Того то , я і захотів чим по швидше комусь розповісти. … Карі, на – це тобі. (простягає їй аркуш паперу з цифрами та ім’ям) … то
Настя, я її вчора знайшов …
На дворі гроза набирає нової сили. Хіта нарешті допив свою наливку і Гоца розлив рештки гранатівки рівномірно розділивши між собою Хітою.
Карі подивившись на листок побачила там ще якісь символи.
Карі: - А що це за візерунки? Гоца: - Зараз усе розповім …
Дія Х .
Барбершоп. Неділя. Остап, як завше перший на роботі. У приміщення приходить Гоца, бачить Остапа попиваючого фруктовий чай.
Гоца: - Шеф, хелов. Будемо шось робити?
Остап: - Доброго дня. Присідайте, слухаю вас уважно.
Гоца вмостившись у перукарське крісло.
Гоца: - А які у вас є фарби для волосся? Ну такі, щоб я потім лисий не ходив. (жартівливо)
Остап: - У нас винятково найкраща продукція для догляду за волоссям. А який відтінок ви б хотіли?
Гоца: - Я хочу жасминове пасмо. Ось тут …
(показує правий бік голови)
Остап: - Гаразд. Зараз я покажу вам палітру відтінків, для уточнення і розпочнемо. Гоца: - Добре шеф. Неси …
Дія ХІ .
Настя і Гоца у невіданні.
Настя: - (вдивляючись у Гоца) – Ти хто взагалі такий? І на біса мені це все розказуєш? Ти не знаєш, як воно мені!!! Самій, тут … у цьому, у цих світах … (плаче) Гоца присідає на землю біля Насті.
Гоца: - Тобі мабуть 16-ть? І твій батько, загинув.Не так, як мав …
Настя: - … ти, … ти. … звідки ти …
Гоца простягує дівчині долоню, та боязко кладе свою долоню у його.
Гоца: - Я теж це пройшов. … мій тато кинув нас з мамою, а через два дні, як він пішов, з моргу подзвонили. Його тіло знайшли мертвим на закинутій будові … Розтин показав, що у нього був передоз. … хоча до того дня, як він пішов, … (ковтає слину) ми так і не дізнались чому він нас залишив і звідкіля наркотики у крові. … він їх ніколи не вживав … Розумієш, до того у нас було все гаразд. У нас була гарна сім’я, але … Гоца дістає пачку з цигарками.
Гоца: - На мала, закури… А я помовчу …
Дія ХІІ .
Дівоча кімната. Весна, сонце. За вікном чути спів пташок. Звучить пісня Qeen – It’s a beautiful day.
Нолі Сон юн. Сидить на ліжку. Нолі Сон ст.курить сидячи на підвіконнику.
Нолі Сон юн: (потягуючись зі сну) – О, ти вже прокинулась? … гарний сьогодні день, правда ж … ? Нолі Сон ст.: - Точно …(збиває попіл з сигарети) Варто сходити на ту лекцію сьогодні. Пам’ятаєш ту малу, чорнявку …
Нолі Сон юн.: - Ну, я не знаю. … може краще у парк, або ще ліпше комусь подзвонити і у ліс медунки збирати.
Нолі Сон ст.: - Пфе … Ти знов за свої квіточки. … а я тобі про вогонь, темряву, світло і всесвіти. Ти ж читала й тобі ніби сподобалось …
Нолі Сон юн. Піднявшись з ліжка порпається у гардеробі у пошуках одягу.
Нолі Сон юн.: - О, джинсовий комбінезон, саме те. І …, ше та біла кофтинка, що ти подарувала. Буде бомба, хлопці всі аж впадуть …
Нолі Сон ст.: - То як ти підеш? Чи нині розбігаємось? Нолі Сон юн.: - Та я … Ну хіба може на трошки, може забіжу …
Нолі Сон ст.: - Ну як знаєш. Як би що, то дзвони … Нолі Сон ст. злазить з підвіконника, забирає пачку з цигаркамиі прямує до виходу з кімнати.
Нолі Сон юн.: - Папа. … не ображайся, ти ж знаєш, шо то не зовсім моє …
Дія ХІІІ .
Притуплене світло, на пів морок, видніється тільки світло свічок на столиках. Карі сидить за одним із столів.
Карі: - … сьогодні наше місто зміниться. Місто нашого світобачення, вулиці наших мрій та озера згасаючих спогадів. … усе це підвладне змінам, за однієї умови - БАЖАННЯ …
Карі встає з за столу і прожектор яскравого світла супроводжує її ходу. Карі прямує до краю сцени, мовчки присідаю, тоді продовжує.
Карі: - … як відомо, правдивіше буде сказати, переважно не відомо. Але, … все, що ми можемо вигадати, наміряти чи уявити, має усі шанси перетворитись на дійсність стати правдивим насправді. … часом, лише для нас персонально, а іноді за наявності надзвичайного БАЖАННЯ, наша персональна реальність згодом може стати і надбанням усіх довкола … (сміється) Трішки пригрузила вас, правда ж ?
Карі підводиться і починає ходити по краю сцени туди і сюди.
Карі: - Це схоже на сон. Допустімо, коли винахідник довго вимріював щось, потім отримав візуалізацію усього у стані на півсвідомості, іншо-свідомості, у розрізі реальності простору сну. Опісля він вже маючи чітку картинку, яким воно буде, створює це у звичному нам просторі і часі. А вже тоді, згодом, цей винахід стає у ряд до усіх наших повсякденностей, так наче він був тут завше …
Карі зупиняється біля другої(від залу)правої куліси, простягає руку за кулісу, виводить на сцену Нолі Сон ст.
Карі: - Не бійся, це все природно. І тривога, і усі ці зміни з нами, довкільна і всередині нас. … ти відчуваєш тепло мого дотику?
Нолі Сон ст. мовчки ствердно киває. Карі повільно стискає долоню Нолі Сон ст.
Карі: - … а зараз Біль? Звісно ж(відпускає долоню
Нолі Сон ст.)… отже ти жива і можеш змінювати та змінюватись.

Карі міцно обіймає Нолі Сон ст., після чого жестом, пропонує їй присісти за столик, Нолі Сон ст. відмовляється.
Карі: - Що ти бачиш зараз у цій темряві з легкими бліками воскового світла?
Нолі Сон ст. стурбовано роззирається по сторонам і ледь чутно промовляє.
Нолі Сон ст.: - Ніч. …липку, глибоку, квітневу ніч … Прожектор освітлює появу Гоци з лівого боку, з за куліс виходить з цигаркою в зубах. Жартівливо перевалюється з ноги на ногу.
Гоца: - Н є а … Точно не квітнева. Вереснева, листопадова, може навіть і груднева, але не весняна точно …
З за спини Нолі Сон ст. виходить Нолі Сон юн.
Нолі Сон юн.: - Я казала їй, але вона не вірить … Карі садить Нолі Сон ст. і Нолі Сон юн. за столик. Гоца спирається руками на спинку крісла, за яким сидить Нолі Сон юн.
Карі: - … місто прокидається!!!місто оживає!!! Карі починає кружляти довкола у танці, по сцені миготить різних кольорів світло, і з’являються з за куліс Настя у супроводі Остапа, по під ручку і Хіта з книгою у руках.
Настя сідає за столик поруч Ноі Сон ст. і Нолі Сон юн. На обличчі Гоци не аби яке здивування.
Настя: - Бадьорого вечора. Яка ж я рада усіх вас бачити.
Остап мовчки дістає пачку цигарок, Настя дістає одну і Остап дає їй вогню.
Хіта: - А хіба ми знайомі? (дивиться на Настю і листає книгу, ніби шукає у ній відповіді)
Карі: - Звісно ж мій дурнасику. Ми усі знайомі, хтось тут і зараз, хтось у інших світах та просторах. … бо ми усі є. Розумієш?
Гоца: - … ви знову панусю за своє … Ти ж сама нас усіх сюди запросила. Чи ти вже забула?
Гоца присідає за столик між Нолі Сон ст. і Нолі Сон юн. Нолі Сон ст. наливає собі склянку води, попиває. Нолі Сон юн. дивиться на усіх і потім звертається до Нолі Сон ст.
Нолі Сон юн.: - То може я просто піду? Бо я не хочу заважати …
Остап:(зірвавшись з місця) - Ні, ні … ніякому разі. Ми спочатку розберемося, що це все за маячня, а тоді вже хто куди. Хоч світ за очі …
Хіта нарешті теж вмощується за третій стіл, кладе поруч книжку.
Хіта: - Не все так просто. Тобто ми усі не просто так тут, бо Карі покликала … Ми, кожен по своєму, дійшли до меж розуміння істин та просторів і саме це нас об’єднало … Ось тут(показує на книгу) усе написано. … і тепер де б, у яких паралелях всесвітів не перебував би хтось з нас, усі інші теж десь поряд …
Остап:(жартуючи) - Бачу хтось тут добряче
начитався, чи то не виспався … Гоца: - О, тут бро, я згідний з Хітою на всі сто. Ми шукали нас, шукали себе, а знайшли одне одного. Таких різних, таких щирих і загадкових. … д я к у ю.
Нолі Сон юн.: - То мені можна залишатись? Ви не проти?
Карі: - Звісно ж ми не проти. … усе пов’язано, і всі ті перші зустрічі: Остап та Гоца у барбер шопі, і Настя, яка шукаючи рятунку і водночас втечі, знайшла нас і навіть те, що вас (звертається до обох Нолі Сон) двох ми так любимо …
Хіта: - Ось, ось … ( простягає розгорнуту книгу Карі) Карі бере книгу дивиться на розгорнуту Хітою сторінку і посміхається. Карі показує вміст розкритих сторінок спочатку Нолі Сон ст. і Нолі Сон юн. з Гоцою, тоді Насті з Остапом. У всіх на обличчі зявляється беззаперечна радість і розуміння того, що все буде гаразд.
Остап: - Усе, я зрозумів. Точно, я правильно здогадувався. Ми – книга, ми – місто, та що там місто, ми – галактика. Одна для всіх і всі у одній тогочасно … І ніч ця і весняна, і осіння, і зимова, і делікатно літня, бо це все сон. Нолі Сон …
Кінець.
(Андре Ільєн -07-30.07.2021-Жовква)

Оцініть твір та напишіть відгук

Ваш коментар

^

«Книга - велика річ, якщо людина вміє нею користуватися» О.О. Блок