recaptcha Книготека онлайн recaptcha

Вхід

реєстрація

Допомога

Ел. скринька

Початок

Автор:

Даринка

Жанр:

Пригоди Фантастика Містика

Формат:

Повість

Сторінок:

6

Рейтинг:

0/5 (голосів:0)

Переглядів:

53

Рік:

2022

Завантажити

Опис

В маєтку Безрадських відбуваються дивні речі і сімнадцятирічна дівчина Амелія знайомиться з вісімнадцятирічним Джо який показує їй дзеркальний світ за який ведеться жорстока боротьба адже темні сили вийшли з під контролю. І під час цих пригод Амелія дізнається багато таємниць про себе й про свою родину...

ПОЧАТОК
Раптом за дверима почулися швидкі кроки і Амелія вмить загасила світло в кімнаті й з прожогом вскочила у ліжко. В дверях стояв Ганс високий худий та вічно похмурий дворецький. Він наказав Амелії хутко переодягнутись і тихо провів її у батьківський кабінет холодне й похмуре місце яке дівчина завжди намагалася оминати. Коли вона увійшла в середину то побачила батька який сидів за столом в дорогому чорному костюмі з червоною краваткою і лихо дивився на доньку. За мить Амелія зрозуміла що тато хоче сказати їй щось дуже важливе щось таке від чого залежатиме багато чого.
-Сідай люба-промовив він і в якийсь момент почав дивитись на неї зацікавлено ніби помітив в дівчині щось таке чого не помічав раніше-бажаєш чогось?-і це прозвучало настільки уїдливо що Амелія аж здригнулася і швидко сіла в крісло яке стояло навпроти татового стола.
-Ти хотів мені щось сказати?-запитала дівчина тихим та тремтячим голосом-тому що Ганс сказав що це дуже важливо.
1
-Так я хотів поговорити з тобою про дещо важливепромовив він і видусив із себе криву усмішкуостаннім часом в нашому маєтку відбувалися дуже дивні а інколи й містичні речі ти нічого не помічала люба-і раптом Амелія зрозуміла що батько доб’ється від неї правди по хорошому або по поганому.
-Я…Я. Не-не знаю-промовила дівчина і відчула як до її горла підступив клубок.
Раптом двері гучно відчинилися і в них постала постать Лайли це була білокоса висока та худюща старша сестра Амелії і двоє зневажали одна одну.
-Тату в мене мало суконь із золотого мережива…А вона що тут робить?!-здивовано мовила Лайла і лихо зиркнула у бік сестри.
-Не переймайся доню я скажу щоб тобі пошили ще три десятки нових суконь-і подивився на старшу
2
доньку так приємно та мило що в середині Амелії все розривалося-з мережива якого ти тільки забажаєшпромовив він і хижо усміхнувся-якого тільки забажаєш-повторив батько немов навмисне аби молодша донька розридалася та вона вчасно взяла себе в руки і непорушно сиділа стиснувши губи в тонесеньку трубку.
За мить двері знову грюкнули і Лайла пішла а тато продовжив спостерігати за реакцією Амелії яка непорушно сиділа.
Нарешті за десять хвилин батькові подзвонили якісь менеджери тож він відправив доньку в кімнату.
Коли вона вийшла то помалу покрокувала у бік кімнати. Раптом за дверима домашньої бібліотеки почулися кроки і Амелія тихо прокралася туди. Коли вона озирнулася то аж скрикнула від подиву бо перед нею стояв високий худий хлопець років сімнадцяти тобто її одноліток а його очі були карі і привітні волосся чорне і подекуди русяве а на лиці красувалася розгублена й привітна усмішка.
-Привіт я Джордж а для друзів просто Джо-і коли він це промовив то простягнув свою руку Амелії .
-Е-е-е ну привіт Джордж, я Амелія Ярославна Безрадська-сказала вона і потиснула його руку-а можна спитати звідки ти тут взявся адже будинок мого тата найбільш захищений і він не впускає аби кого-і промовивши це дівчина зміряла хлопця недовірливим поглядом.
--Приємно познайомитися, і зви мене просто просто Джо, і до речі де це я? В передмісті Зіркограду?
--Що!? Ні, ти в маєтку Безрадських в місті Львові, хоча якщо бути точнішим то в передмісті Львова.

Оцініть твір та напишіть відгук

Ваш коментар

^

«Книга - велика річ, якщо людина вміє нею користуватися» О.О. Блок