recaptcha Книготека онлайн recaptcha

Вхід

реєстрація

Допомога

Ел. скринька

Горгуль

Автор:

amyr_kos.mos

Жанр:

Фантастика Фентезі Містика

Формат:

Повість

Сторінок:

10

Рейтинг:

0/5 (голосів:0)

Переглядів:

12

Рік:

2022

Завантажити

Горгуль
Твір не про звичайне кохання, що трапляється з жінками українського походження. Вона дізнається правду - що вона не повністю має українське похогдження і їде на захід, шукати своїх батьків, а знаходить незвичне кохання та оберігає своїх дітей. І незвична кінцівка. Дитячий будинок... Галасливі діти бігають по дворику, грають в футбол. Раділи, але не довго, летіли невідомі об'єкти, викрадали людей. Яскравим світлом манили їх на кораблі, 1000 чоловік зникли безслідно. Дивні істоти знайшли лазери, котрі могли оживляти неживі предмети, так трапилося в Франції...
Незвичні об'єкти викрали дітей з дитбудинку, але як там опинилася дівчина Оля з України, і як скульптура, яка знаходилася на даху приміщення Горгулі: велика постать, кремезні крила сірого відтінку, засмучені очі – ніби колись була живою і бачила знову. Відновити своє життя, дихати на повні груди та милуватися світом, але потрібно розібратися з чого все розпочиналося.
1 розділ “Пекельний біль. Знайомство. Кровотечі. Втечі та війна”
Війна. 3054 рік. Знищенні будинки, дерева тепер були рідкісні, хто мав огородину та займався садівництвом - їх засуджували і саджали за ґрати. Були жалюгідні злодії проти держави, зелені насадження збереженні тільки в спеціальному зеленому секторі на території України, а в інших це була дорогоцінна розкіш. В одному селі, залишилася лиши одна родина. Батько, мати та донька. Батько був високого зросту, смаглявий брюнетом, мужній, мав силу в руках, тому що колись був мисливцем на ведмедів; мати: весела, могла радіти кожній дрібниці, її очі - немовби очі немовляти - невинні та круглі ґудзики.
Донька ніби "кнопочка" маленька... І трапилося 30 грудня 3053 року, прийшли до нас "Кібари", постукали у двері. Батько відкрив, здивувався та відповів:"Зараз панове хвилинку..." Закрив двері... Маленька дівчинка злякано підійшла до батька і спитала:
Що там трапилося, тату? Чому ти гніваєся? Посміхнись.
Він погладив її чоло і пішов на кухню і сказав дружині:
-Ти не переживай, все чудово, приймеш кібар. Ці мізерні створіння мають магічні властивості і змінюють свою форму та розміри, поведінку. Вони дивні, химерні. Я візьму пістоль. А ти, Маріє, веди Олю скоріше на горище та попроси, щоб вона тихо сиділа не виходила, щоб там не було. Якщо щось трапиться, я тебе дуже кохаю. Істоти ці з планети "ZITDRE X". Вони винищили всіх людей і ми можемо залишилися останні. Бережись.
В хату вибралися плями. Вони знищували всі предмети. Дивані, летіли листки так, ніби це було в бойовику. Куля швидко, шалено, летіла в чорну пляму, котра не зміщена. Образ з’явився і випарувався в повітрі. Одна з них напала на нього та ніби насосом, забирала життя та знання, що могло покращити світ кіпар. Літали по кімнаті немов дзиґа, щось шукали, знайшли Марію образі чоловіка. Він мовчки підійшов до ней глянув її вічі схопив за горлянку почав висмоктувати душу та спогади та тіло зникало чорними плямами . Донька побачила це все пустила тиху сльозу. Та почала не поважати тих істот.
2 розділ "Прозорий біль. Далекий світ Франція"
Літо... Руїни. Бідна дівчина-жебрачка ходить по Парижу, дивиться - навкруги ходять люди щасливі, радіють дню та сонцю, не проклинаючи долю. Коли лине дощ, то вирує життя. Нічого не віщувало біди. Та бідна, голодна Оля - розбиті коліна, засмучені очі, сукня в реп’яхах. Вона лягла відпочити під магазин Французьких випічок.... Та солодко заснула.
За вікном відбувалося дійство. Мольберна займався випічкою круасанів, м'яко мішаючи тісто та експериментуючи різними смаками. Згодом створив шедевр - круасан з одного боку полуничний, а з іншого - мікс лісових ягід: чорниці, лохини, малини та поставив ті круасани до пічки. Дрова тріскають, жар палає, розколюється на дві частини, потім ще, і ще… Запах солодкий, спокусливий лине по вулиці.
Дівчина прийшла на запах та заглянула відкрите вікно, хотіла схопити круасана і втекти. Але звідкись взявся Мольберна і сказав:
-На дівчина тримай, цей круасан новинка - мікс лісових ягід… А ти звідки? Де твої батьки? Що зними трапилося?
Дівчина розповіла свою історію, що її батьків вбили кіпари, вона втратила їх. Старий пекар пожалів її та сказав:
-Заходь Олю, будеш мені допомагати, як донька. Завів в хату...
Пройшло два роки. Дівчина трохи підросла, вивчила французьку мову, пішла до школи... 3 роки минуло все однаково.... До пекаря у двір вірвалася кульова блискавка та вдарила по лічильнуку, пекар не звернув увагу на цей знак згори. Та одної темної ночі увірвалася мафія французького світу - Гнилий Джо та впертий "Х". Гнилий Джо - злочинець зі стажем. З малого віку був волоцюгую. В 10 років потрапив до дитячої колонії, життя змінилося вщент. Сам він невисокого зросту, щетина, тату на шиї "Пса". Любив одягатися в ковбойський стиль, носив капелюха та лезо. Впертий "Ікс" – худорлявий, кістлявий. В погану компанію потрапив через дурнощі та носив маску "Гай Фокс". Увійшли та грізно сказали:
-То що Мольберна, ти готовий нас фінансувати, а ми допоможемо, чим зможемо.
Пекар відповів:
-Прийдіть краще завтра в обід. Потрібно все обдумати.
Злодії пішли. Стало все тихо. Настав ранок. Ольга вже була готова іти до школи, але побачила сумні очі пекаря та зрозуміла, що в нього проблеми. Заховалася за бік будинку, побачила дивних двох чоловіків, коли вона забігла до вітальні то не повірила своїм очам. Вона побачила жахливу картину.
Гнилий Джо побіг за нею, аби залякати Мольберна.
Він злякався та сказав:
-Відпустіть дівчину. Вона й так сирота. Прийшла з Зеленої території, краще вбийте мене, а її відпустіть. То наші розбірки, а не Олі.
Гнилий Джо піднявся до дівчачої кімнати та стукає в двері, просить з єхидною посмішкою:
-Дівчино, пусти мене в кімнату ми тобі нічого не зробимо тільки побалакаємо.
Дівчина довірилася, але не знала, що її очікує попереду...
Джо увійшов, оглянув кімнату. Проста, ніякої розкоші та дорогоцінних речей. Дерев'яне ліжко та шафа, звичайна книжкова полиця, фотографії з Мольберном. Скинув себе чорний металевий капелюх, штовхнув дівчину на ліжко, присів біля неї гладить по голові та говорить:
-Крихітка, я тобі боляче не зроблю тільки приємне відчуття буде.
Цілує руки, цілує в шею, пестить її груди, гладить ніжки. Дівчина верещала так, що було чути на кухню:
-Ні я не хочу... Не треба.
Благаючий голос з сльозами. А знизу підступний "Ікс" посміхається, як піявка та відповідає:
-Бачиш? Це музика для моїх вух, Гнилий Джо її просто згвалтує, його ніяк не зупинити. Хоча можна. Якщо поверниш всі борги з відсотками.
А тим часом у кімнаті дівчина пробувала боротися, правою рукою дотягнулася до столику взяла участь ножниці та в віткнула в шию хлопця... Кров фонтаном потекла з рани. Хлопець закричав на все горло. Але тривало це недовго. Очі заповнювалися кров'ю.
Впертийь "Ікс" глянув на Мольберна та відповів:
-Щось не подобається мені це, друже, а ти знаєш закон: око за око, зуб за зуб.
В полонені ніж лоскотав горло, маленькими кроками піднімалися до гори, щоб оглянути жіночу кімнату. Відчинивши двері в кімнату. Все було як в фільмі жахів – повсюду кров, ножниці в шиї та мертве тіло. Розгнівався бандюк, перерізав горло пекарю, викликав поліцію, а сам зник. Дівчина перед тим, як тікати знайшла документи, що Мольберн її справжній батько, вона знову втратила свою людину. Очі наповнилися сльозами. Побігла по широким вулицям, де люди, мрії та злітали до гори, вона зачепилася через бровку та побачила дитячий будинок. Зверху сидів самотній Горгуль. Кам'яна скульптура, що відлякувала злих духів.
Дівчина ступила на порог та пішла шукати директора дитбудинку "Мішель Дарк". Розповіла свою сумну історію. Жінка, як слухала, з суворої зробилася такою лагідною, розплакалася та благаючи, попереджала:
-Якщо прийде Впертий"Ікс", то ви мене не знаєте.
Дівчині виділили кімнату на горищі. Прибрала пилюку та павутиння, різні старі речі, різні магічні атрибути: кулі, тексти з рунами трипільської культури, скандинавських країн, та первісної доби. А головне - незрозуміла магічна книга, котра була написана з всіх старовинних мов. Перша титульна сторінка складалася з каменю. Намальовані мамонти, наступний лист папірусу та бамбуку, крім цього руни скандинавських драконів та китайських. Але всетаки дівчина опанувала ти надписи прочитавши перші стрічки:
"Білий день, змінись на чорний, покрути скульптуру Горгулі, вона оживе".
Будинок, немов іграшка, відірвався від землі та злетів у небо тричі покрутився, встав на місце, вийшла дівчина з горища і пішла на прогулянку. Звернула увагу на те, що на даху вже не було скульптури Горгулі. Дівчина сиділа далі, читала магічну книгу. Діти грали легендарний футбол, зімята трава щось нагадує не вже.
3 розділ "Два закляття - кінець світу"
Читаючи далі книгу, гортаючи незвичні сторінки, знайшла червоні зауваження:
"ВСІ ЗАМОВЛЯННЯ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НАВІТЬ, КОЛИ ПРОЧИТАТИ ПОДУМКИ".
Дівчина не звернула уваги, тому що вона зникла. Дівчина знайшла розповідь про прибульців-кіпар з планети "ZITDRE". Перші були помічені 79 році н.е., коли відбулося виверження Везувію, мікроелементами в капсулі для сну. 11 жовтня 1492 р., коли Колумб відкрив Америку, познайомився з місцевим вождем "Червоним Бізоном", весь гладкий немов, потяг з розмальованим обличчям з жовтими смугами небесного знаку, руки немов ведмедячі, такий і задушити зможе, мовчазний самотній воїн, передав згусток, завернути в листя та шовку, Колумб прийняв та запалив трубку миру. Повертаючись назад, команда Колумба на човні "СантаМарія" потрапила в шторм, кожен боровся за життя... Наступний ранок. Плавають рештки команди, на тілах сидять чайки, та речі, а корабель з чаєм, тютюном, спеціями пішов на дно, течією перемістило загорнені згустки з шовком на борт затонувшого корабля "Титанік".
Були знайдені відомим гідроархеологом Жаком Ів-Кусто, а з музея викрали двоє чоловіків та заховали в темних сірих приміщеннях каналізації. Задопомогою цього вони опинилися на Зеленій території та взяли в полон безліч людей і замінили їх.
Створили нові світи: "Жовта зона" - території Сходу повністю знищені, підбиралися до "Зеленої території" - щоб захопити територію України, повністю перетворити її на спустошені землі... Замовлення:"ЩОБ КЛИКАТИ КІПАР": Чорну куряву здійми, в небі грізно прокрутись. Цей світ ви вмить заберіть та знищить книгу вмить".
Книга горталася в різні боки, світилася, як магніт притягувала літальні тарілки, як роботи незвичні також міняли форми, як ці створіння. Брали безліч людей в полон, крики, шум, гам. Коли дівчина це побачила, то побігла, звернула ногу та впала додолу, стріляв промінь по Ользі, темно-зелені промені жовтого кольору. Почала кричати. Думала, що її заберуть інших людей, але піднявши голову вона побачила Горгулю з білими кучерями косами та блакитними очима. Вона взяла дівчину на руки та полетіла до Ельфелевої вежі... Дівчина з жахом на нього дивилася. Горгуль сказав:
-Не лякайся, я статуя, котру ти оживила, але яким чином?
Куди поділася книга, котру ти читала та тримала в руках?
Дівчина опустила голову донизу і відповіла:
-Я не знаю, я читаю всі книги, а ти розповісиш про себе?
Горгуль дивився на завоювання Парижу. Розповів, що його майстер Мішель найкращий був у Парижі та творив якісні скульптури. Його він створив у 1539 році, а братів та сестер - ще раніше. Вони зараз знаходяться по всій країні.
-Хочеш я тебе з ними познайомлю? – спитав.
Дівчина відповіла:
-Чому б ні, я не проти.
Горгуль підійшов до дівчини ближче, взяв її під руки та полетіли вони над Францією, показував скульптури:
-Ось це моя сестра рідна, Андріана де Шель. Була збудована в 1515 році. Давай підлетімо ближче. Горгуль підвів до неї Ольгу, поцілував, обняв та розповів, пообіцяв перемогти Кіпар:
-Дорога Андріана, я зітру зі світу цих жахливих істот, поверну всіх людей.
Доки Горгуль балакав з сестрою, дівчина стривожено сказала:
-Мені здається, що за нами хтось стежить.
Горгуль обняв її, притулив до свого тіла та полум'яним поглянув в бік, сказав:
-Іди поглянь на зорепад, а я зараз перегляну, що в кутку робиться та повернуся до тебе.
Побачив худорлявого чоловіка та говорить: -То що, ти той чоловік "Ікс", що переслідував дівчину?
Чому ти все-таки мене боїшся? Тобі боляче не буде. Обіцяю. Просто зведу зі світу, та й все.
Із великих ніздрів пішло полум'я. Чоловік покрився червоними плямами та чорним попелом... Залишилася дрібний попіл та слід. Повільно назад вертавсь до Ольги. Заспокоїв, сказав:
-Просто примара, яка тебе більше не потурбує. Минуло 9 років... Париж захопили Кіпари... В Ольги та Горгуля з'явилася дитина. Жанель - мила дівчина восьм років, зі світлими косами та блакитними очима…
4 розділ "Помста - зброя слабких людей духом"
Знищений Париж; підкорений весь світ, недотримана обіцянка Андріані. Головні герої переховуються в бункері. Хотіли б повернути час назад, але могли. Знищені спогади про: поцілунок Горгуля, оживлену скульптуру, прибирання на горищі, вбивство Мольберна, згвалтування гнилого Джо, та першу зустрічі з кіпарами.
Ольга хотіла згадати всі заклинання, як не намагалася написати замовляння, говорить:
-Горгуль ти. Шинель нам потрібно, щоб зробити замовлення та повернути людей назад на білий світ. Піднялася на горище дитячого будинку та промовила: -Всіх крилатих, як Кіпар, гірко прокленних, всі поверніться туди, звідки ви прийшли, та здійснюються, ясне полум'я, на всіх настане вічний сон. Туман лягає попелом, вітрами будьте гумка зітре вас всіх". - поки читала, замовляння летіли, всі створіння, червоні струмені вогню, останній кіпара та пролетів зелений промінь. Всі перетворилися на камінь та скупчилися, розлетілися пам'ятники. Залишилися на горі. Інколи бувають такі дні, коли повний місяць, скульптури оживають, а люди повернулися назад, до звичайного життя. Так і не довідалися про своїх героїв та подвиги, та нові скульптури.
Цікава історія чи не так?

Оцініть твір та напишіть відгук

Ваш коментар

^

«Книга - велика річ, якщо людина вміє нею користуватися» О.О. Блок